| Розпочинається KINOFEST NYC 2010, присвячений українському кінематографу. |
[Feb. 25th, 2010|10:46 am] |
http://vesna-liberty.livejournal.com/88191.html
Розпочинається KINOFEST NYC 2010, присвячений українському кінематографу.
Розмова Ольги Веснянки з програмним директором фестивалю та режисером Дем’яном Колодієм.
Його фільм "Помаранчеві хроніки" відомий київському глядачеві завдяки Фестивалю документальних фільмів про права людини та кіноклубу на Андріївському узвозі.
Отже, що говорять організатори Фестивалю про свою мету:
KINOFEST NYC 2010 – це перший кінофестиваль, присвячений незалежному українському та пострадянському кінематографу, покликаний представити публіці підбірку художніх і короткометражних фільмів, що дозволяють судити про розвиток кінематографічного потенціалу на теренах країн колишнього Радянського Союзу. Ці країни часто поділяють складний історичний наратив, свідченням чого є численні мови, етноси та релігії, котрі займають власні, чітко визначені місця в цих сучасних державах. Ми прагнемо надати слово творцям фільмів, котрі розповідають автентичні, унікальні історії зі східноєвропейського досвіду.
Засновники KINOFEST NYC 2010 віддані ідеї могутності індивідуального наративу та необхідності ділитися захопливою історією пострадянського досвіду.
Дем’яне, скажіть, будь ласка, над яким кінофестивалем ви працюєте? Де він буде проходити і коли?
Фестиваль називається “Kinofest New York”. Він буде проводитися наприкінці місяця, починається 25 лютого, і буде 4 дні, в місті Нью-Йорку, у приміщенні Українського музею.
На яку аудиторію ви розраховуєте? Хто мають бути ваші глядачі? Чи вільний вхід?
Вхід не вільний. Треба платити, але небагато. Менше ніж в нормальний театр. Є база українського музею, публіка українців з діаспори, але також показуємо фільми з інших країн – Литва, Грузія, Білорусь, Польща. Ми маємо на увазі, що представники тих діаспор також прийдуть. А ще до того Нью-Йорк – унікальне місто, публіка якого цікавиться незалежними іноземними фільмами. В нас є декілька незалежних театрів. Так що ми оголошуємо фестиваль там. Це такі люди, що цікавляться голлівудськими фільмами, але їм і такий фестиваль повинен бути цікавим. Є ще й університети, які мають Slavic studies program чи ще Columbia New York university, їм це теж буде цікаво, вони аналізують, вивчають Радянський Союз. Це географічний район минулого Радянського Союзу.
Скажіть, чи це є художні чи документальні фільми, і якою ідеєю вони об’єднані, на Ваш погляд?
Більшість фільмів виходять як документальні, але також є художні. Так як вони схожі, і всі є з минулого Радянського Союзу. Мені цікавим є, що є дуже паралельні історії тих країн, як вони розвивалися під час занепаду Радянського Союзу. В них є схожі коріння, але вони інакшим шляхом йдуть. Але є щось спільне в розмовах. Це важливо українцям, наприклад, побачити, що там в Грузії відбувається, що там в Білорусії відбувається. Як там в інших країнах, щоб порівняти, подискутувати, аналізувати. Це мені цікаво.
Це всі українські фільми? І назвіть якісь українські фільми, які будуть показані?
Ми будемо показувати «Четверту хвилю». Це режисер Вікторія Мельникова. Ще буде Тарас Томенко «Пересохла земля», Дмитро Тяжлов «Пам’ятник собі», Марина Врода. Ми ще будемо мати короткі фільми молодих українських режисерів, багато тих, які з Карпенка-Карого. Ще буде анімація.
Як зародилася ідея цього фестивалю?
Директор фестивалю – Андрій Котляр. Він у Філадельфії мав такий кінопроект , клуб, в якому раз на місяць показував фільм. І він переніс його до Нью-Йорку в останньому році. Була така ідея зробити кінофестиваль, щоб не раз на місяць, а декілька днів підряд. Так що – це перший раз, що ми намагаємося це зробити. І як добре вийде, як люди цікавляться, то ми хочемо збудувати щось, що ми кожного року будемо виконувати.
Скажіть, будь ласка, от ви відомі в Україні своїм фільмом «Помаранчеві хроніки», а що далі ви знімали, і чи на українську тематику?
На українську тематику..Ну я, в принципі, коли їздив до України, то знімав інші матеріали. Це був рік пізніше – річниця помаранчевої революції. Два роки – були парламентські вибори. Збираю матеріал цих помаранчевих часів. Не знаю, чи це буде фільм, чи просто так на архів. Також ми робили інтерв’ю тих, що пережили Голодомор, що у нас живуть, в Нью-Джерсі, в Пенсільванії. В принципі, щоб записати їх свідчення, що вони бачили, що вони пам’ятають. Багато з них, хто це пережили, вже не живі. Є десь 5-10 років, що ще можна записувати такі інтерв’ю.
Ми з вами зустрічаємося в Україні, то що Ви робите тут цього разу, чому приїхали?
Приїхав на вибори, бо це мені цікаво. В принципі, чи буде продовження Помаранчевої революції, чи ні. Спостерігати, знімати, далі матеріал зібрати, я був спостерігачем в Чернігові. Я там бачив, що люди намагалися дуже знову зробити чесні вибори. І я бачив багато людей, яким політика набридла трохи. І багато за Януковича, бо хочуть змін, порядку. Я сам не підтримував Тимошенко і цей західноєвропейський напрям, але ситуація зовсім змінилася, що після Помаранчевої революції кілька повноважень має Президент, і ментальність дещо змінилася. Я не думаю, що буде так страшно, як у 2004 році, як люди боялися.
Скажіть, як в українській діаспорі, в США сприймають Віктора Януковича на посаді Президента?
Дуже погано. Як така людина, яка сфальсифікувала вибори, може намагатися стати Президентом? Ми в діаспорі вважаємо, що він просто бандит, його треба було посадити в тюрму. Його політична кар’єра вже повинна була бути закінчена. В нас був такий скандал, що це вже неймовірно, що його репутація могла привести його до влади. Це дуже складно. Україна – інакша країна, і багато людей голосують за такі не дуже скомплектовані ідеї, що Янукович за Росію, чи за російську мову.
А як щодо євроінтеграції? Які вбачаються в діаспорі зміни, цей вектор, як він зміниться за обрання Віктора Януковича?
Я думаю, Янукович вже говорив, що зробить не російську мову державною, а районами зробити російську мову. Російський флот залишити в Криму. Частину газу він хоче продати до Росії. Про Нато в діаспорі є дуже багато дискусій, чи воно потрібне. Я сам не знаю, чи це потрібно, бо це налаштовує багато людей , і може багато проблем вийти з того з Росією. Багато з Республіканської партії підтримують шлях в НАТО, щоб забезпечити українську незалежність принаймні проти Росії.
Дем’ян Колодій – письменник та незалежний режисер, мешкає в Нью-Йорку. Його повнометражний документальний фільм про Помаранчеву Революцію в Україні «Помаранчеві хроніки» завоював численні нагороди та демонструвався на широких екранах Північної Америки та Європи. Подорожі й переживання, пов`язані зі створенням і показами цього фільму, підштовхнули Дем’яна до ретельнішого вивчення того регіону, а також до налагодження контактів з іншими творцями фільмів, котрі працюють в Україні та інших країнах Східної Європи і пострадянського блоку. Від 1997 до 2007 років Дем’ян був організатором та програмним директором щорічного мистецько-кінематографічного вікенду в горах Кетскілл, присвяченого експериментальним та андеґраундним фільмам і музиці.
Сайт фестивалю: www.kinofestnyc.com |
|
|
